Третя причина: адекватні політики у США розуміють, які сили прийшли до влади, бачать це і помірковані республіканці, однак вони поки що нічого вдіяти не можуть. На відміну від нашого парламенту, де члени монобільшості можуть голосувати як їм заманеться, в Конгресі і Сенаті США законодавці ухвалюють рішення дисципліновано. Як партія скаже. Але в Америці — жива демократія, там вибори чи довибори відбуваються постійно, то ж усе може змінитися, якщо перекроїться конфігурація законодавчих зборів. Зараз і в Конгресі, і в Сенаті більшість у республіканців, завдяки чому, наприклад, директором ФБР став Кеш Патель — конспіролог із репутацією друга Росії. Тож команда Трампа почуватиме себе господарями країни навіть якщо до осені у 47-го рейтинг буде наближатися до того, який він намалював Зеленському. Так буде принаймні півтора роки, до чергових виборів, коли демократи спробують взяти реванш на виборах до Конгресу. Якщо більшість переформатується під Демпартію, почнуть доганяти і Маска, і самого Трампа. Хоча ніхто з американських політиків у революцію проти трампістів не гратиме. Перш за все, щоб не роз’ятрити історичну травму громадянського конфлікту.