За словами співрозмовників, їм удалося домовитися про вигідніші умови для України, саму ж угоду вони вважають способом розширення відносин зі США й закріпленням перспектив для країни після трьох років війни.
За даними FT, Вашингтон відмовився від вимоги володіння $500 млрд від потенційних прибутків від розроблення ресурсів, тож Київ погодився підписати угоду.
Видання пише, що ознайомилося з остаточною версією угоди, яка датована 24 лютого. Документ передбачає створення фонду, у який Україна вноситиме 50% прибутку від розроблення ресурсів, а також супутньої логістики. Як пише “Економічна правда”, яка також одержала текст угоди в розпорядження, ідеться про природні ресурси, порти та пов’язану з ними інфраструктуру.
FT звертає увагу, що туди не ввійшли мінеральні ресурси, прибутки від яких уже надходять в український бюджет. Ідеться про “Нафтогаз” та “Укрнафту”.
Фонд на власний розсуд може зараховувати або повертати уряду України фактичні витрати на реалізацію нових проєктів, а внески будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку з “метою сприяння безпеці та процвітанню”, йдеться у матеріалі ЕП. Майбутня угода про фонд також передбачатиме розподіл коштів у майбутньому.
Згідно з остаточною редакцією, Київ і Вашингтон спільно керуватимуть фондом, однак США матимуть повноваження ухвалювати рішення у межах свого законодавства.
До документу додали пункт, згідно з яким обидві країни не матимуть права продавати або передавати свою частку у фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.
З угоди прибрали положення про збільшення інвестицій в Україну щонайменше вдвічі на кожний внесений долар, а також мету повернути ВВП України до рівня кінця 2021 року. Також додали норму про те, що надходження доходів з об’єктів, які на момент підписання угоди були окуповані країною-агресором Росією, можуть перевищувати 50% у разі деокупації. Немає частини, за якою уся фінансова допомога США додається до суми, яку Україна має “покласти” у фонд, поінформував ЗМІ.
Однак гарантії безпеки, на яких наполягав Київ, залишили для подальших обговорень. Загалом цей документ – лише “рамкова угода”.
ЕП зазначила, що угоду мають підписати міністр закордонних справ України Андрій Сибіга і держсекретар США Марко Рубіо.
Контекст
ЗМІ писали 14 лютого, що президент України Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, через відсутність у документі гарантій безпеки для України.
15 лютого Financial Times опублікувала дані про те, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов’язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, зокрема держави ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України. Ще одним спірним пунктом угоди було положення, що всі спори щодо прав на українські ресурси мають врегульовувати в судах Нью-Йорка, зазначила FT.
Зеленський заявив 20 лютого, що Україна готова до “корисної угоди” з президентом США Дональдом Трампом щодо інвестицій і безпеки. За даними ЗМІ, США передали Україні “покращений” проєкт угоди щодо мінералів. Джерела NV інформували, що нова американська редакція проєкту угоди жорсткіша за попередню, окрім мінеральних копалин, вона охоплює газ і нафту, а також пропонує закріпити за США 100% власності майбутнього фонду.
22 лютого українська сторона передала американським колегам нові пропозиції до тексту угоди про рідкісноземельні мінерали, повідомило джерело Fox News, яке бере участь у переговорах.
23 лютого Зеленський укотре заявив про те, що США надали Україні допомоги не на $500 млрд, а на $100 млрд. Також він заявив, що в угоді про українські ресурси мають бути прописані чіткі гарантії безпеки.
Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент сказав, що угода між США й Україною щодо українських корисних копалин містить “неявну” гарантію безпеки, у яку американці інвестують свої гроші.
24 лютого Трамп заявив, що намагається укласти з РФ угоду щодо економічного розвитку, зокрема й у галузі розроблення рідкісноземельних мінералів. Того самого дня російський нелегітимний президент Володимир Путін сказав, що готовий співпрацювати зі США щодо рідкісноземельних мінералів, зокрема з окупованих в Україні територій.
